Олена Дуб: «Немає «чарівної палички» чи «золотого правила» роботи для всіх соцмереж»

11-1-991x1024

Лише у 2020-му людство провело в Інтернеті сумарно понад 1,3 мільярда років! І більшість цього часу — в соцмережах. Це дані щорічного звіту Global Digital 2021.  На таке число вплинула і пандемія коронавірусу, бо користувачі почали витрачати більше часу на соцмережі після початку карантинних обмежень, аби компенсувати брак живого спілкування.

Більше того, у соціальні мережі люди сьогодні йдуть не лише за спілкуванням та розвагами, а й за новинами, тому ЗМІ просто необхідно залучати цей медіа-майданчик для свого розвитку, якщо досі вони цього ще не роблять. На цьому наголосила Олена Дуб, співзасновниця спільноти «SMM Talks for NGO & Media», під час тренінгу  для редакторів (менеджерів) реформованих ЗМІ Сумської, Чернігівської, Житомирської та Одеської областей, який організував Тернопільський прес-клуб. «Редакції деяких ЗМІ досі недооцінюють важливість створення сторінок у соціальних мережах для свого медіа. Одна з найбільших переваг соцмереж у тому, що вони дозволяють комунікувати зі своєю аудиторією. Маємо розуміти, що люди прагнуть спілкування. Сайти не зовсім надають таку можливість, а соціальні мережі дозволяють аудиторії стати частиною вашої спільноти, а також можливість відчути себе потрібними», – сказала тренерка. Також вона зазначила, що серед потоку інформації, яку споживає кожен користувач соцмереж, для ЗМІ дуже важливо виділятися у стрічці новин  і навчитися зацікавлювати з перших секунд.

«Привернути увагу читача нині важко, але можливо, – наголосила Олена Дуб. – Наше завдання як медіа – всього за одну-дві секунди «зачепити» користувача на етапі, коли він просто гортає інформаційну стрічку. Зауважте, що люди, крім вашого пабліку, підписані на багато  інших сторінок, тож  у них шалений щоденний потік інформації. Ми маємо бути помітні». Як це зробити? Перш за все, підкреслила спікерка, потрібно слідкувати за тим, щоб контент у соцмережах був максимально заточений під смартфон. «Сьогодні більшість людей споживають інформацію не з комп’ютерів чи ноутбуків, а в основному через смартфони. Це зажди потрібно пам’ятати, створюючи контент. Що це означає? А те, що публікація має бути вертикально орієнтованою, супроводжуватися влучними підписами та позначками емоцій. І хоча тепер активно розвивається аудіо формат, всеодно в контенті соцмереж найкраще сприймаються картинки та відеофайли», – зазначила Олена Дуб. Відтак пояснила, як правильно створювати контент для різних соцмереж та поділилася останніми трендами.

«Найперше нам потрібно розуміти, яка наша цільова аудиторія у кожній соцмережі, де ми представлені. По-друге, треба звертати увагу на особливості кожної з них. Бо є випадки, коли редакція підготувала відео для YouTube, розмістила його на інших платформах, а тоді дивується, чому воно не має переглядів. Та тому, що кожна соцмережа має свої вимоги, свою аудиторію та свої алгоритми роботи. Те, що працює для Facebook, не буде популярним в YouTube і навпаки. Тому потрібно чітко розуміти, для кого і для якої платформи ми створюємо контент», – наголосила тренерка.

Під час тренінгу своїми думками з приводу того, чи допомагають соцмережі розвиватися реформованим ЗМІ, поділилися і представники місцевих медіа. Думки розділилися. Наприклад, Тетяна Терзі, редакторка газети «Дружба» (Одеська область), розповіла, що їхнє видання активно користується соціальними  мережами. «Ми випускаємо друковане видання, маємо YouTube-канал, сторінку в Facebook та Instagram. На останній, до речі, майже 30 тисяч підписників. Це досить багато як для локального медіа. Шукати підписників було важко, люди долучалися не так швидко, зате це все реальні читачі, а не «накручені боти». Ми були дилетантами у цій справі,

досягали успіху методом проб і помилок. На сторінці в Instagram публікуємо оригінальний контент, плануємо робити його у одній стилістиці та більше працювати зі сторіз», – поділилася редакторка. Натомість її колега з Житомирщини Ольга Бортнікова (газета «Вісті») розповіла, що від сторінок у соцмережах є не тільки плюси, а й мінуси. Принаймні, у їхньому досвіді. «Ми ведемо сторінку в Facebook більше десяти років. І останнім часом помітили, що частина аудиторії пішла в соцмережі. Люди вже не хочуть передплачувати газету, бо можуть безкоштовно прочитати інформацію в Інтернеті. Так само дописувачі, якщо раніше присилали матеріали нам у редакцію, то тепер також пішли у соцмережі і публікують свої дописи там. Тож тут є як плюси, так і мінуси.  Але ми маємо чітко розуміти, що наші тиражі будуть падати з різних причин, тому треба переходити на інші майданчики і освоювати їх», – підкреслила редакторка.

У той же час Олена Дуб підсумувала, що чим швидше медіа підлаштуються під сучасні реалії, тим раніше зможуть використовувати нові можливості для розвитку своїх видань. «Інформація стає швидшою. Інтернет дозволяє миттєво реагувати і повідомляти своїх читачів про найсвіжіші новини. Дуже добре, якщо в редакції є окрема людина, яка відповідає за присутність медіа в соцмережах і приділяє цьому шматку роботи достатньо часу, яка розуміє відмінності між соцмережами та вміє працювати з різними платформами. Проте, хочу наголосити, що немає «чарівної палички» чи «золотого правила» роботи для всіх соцмереж. Вони також постійно змінюються і оновлюються, тому нам залишається тільки слідкувати за новими трендами і не боятися пробувати нове», – сказала тренерка.

Тренінги проводяться в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews