У локальних житомирських медіа – найвищий відсоток експерток: результати гендерного моніторингу в лютому 2020 р.

Equality woman man concept

Моніторингом, який 11-17 лютого 2020 р. проведено вперше, були охоплені реформовані друковані ЗМІ («Вісті» (Пулинський район), «Древлянський край» (Коростенський район), «Лесин край» (Новоград-Волинський район), «Малинські новини»(Малинський район), «Прапор» (Хорошівський район)) та онлайн-медіа («Бердичівський погляд» (http://berdpo.info) м.Бердичів,«Інфо.Малин» (https://infomalin.biz)  м.Малин, 04141. https://www.04141.com.uaм.Новоград-Волинський, Коростень.today (https://korosten.today) ,Коростень, Твій Романів (http://tvijromaniv.in.ua) м.Романів

В друкованих ЗМІ проаналізовано  88 публікацій, на сайтах – 221 інформацію.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн-медіа, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, сексистського контенту, а також використання фемінітивів на позначення посади / виду діяльності / зайнятості жінок.

Друковані ЗМІ.

Тематика

Загальний показник експертної думки жінок в публікаціях районних газет за моніторинговий період становив 50%, а героїнь газетних матеріалів – 33%. Порівняно з моніторингом обласних видань, який проводився у серпні 2019 року, показник експерток у публікаціях районних газет більший (50% проти 32%).

Гендерний баланс_друковані ЗМІ (2)

Жінки переважно коментували проблеми культури (86%), освіти і науки (80%), а також у 100% були експертками в темі розваг та дозвілля (невже чоловіки у нас не відпочивають?). Традиційно найменший відсоток представлення думки експерток у темах політики/місцевого самоврядування – 31% та військової тематики – 33%. Зовсім не представлена думка ані жінок, ані чоловіків у темах соціальної політики, спорту та екології. В економічній тематиці експртами були лише чоловіки.

За період моніторингу героїнями публікацій про освіту жінки були у 75% випадків, волонтерство/благодійність – 67%. Майже порівну чоловіків і жінок у матеріалах про спорт спорт (45% і 55% відповідно), по 43% героїнь в матеріалах на медичну та культурну тематику. Присутність героїнь в публікаціях про політику  та місцеву владу лише 20%. Не було героїнь і героїв у публікаціях на теми економіки та екології.

Найвищі показники представлення експертної думки жінок у газетах «Древлянський край» -75% та «Прапор» – 65%. Найбільше героїнь у публікаціях новоград-волинської газети «Лесин край» – 42%.

Гендерна чутливість_друковані ЗМІ

Фемінітиви

Загальний показник вживання фемінітивів в публікаціях районних газет за період моніторингу становив 41%. Найбільша кількість фемінітивів у газет «Вісті» (Пулини), «Древлянський край»(Коростень») по 67%, «Малинські новини» – 60%. Тут ми фіксуємо такі слова як «майстриня», «очільниця», «депутатка», «міністерка».

Однак, друковані ЗМІ ще масово використовують мускулінітиви (слова чоловічого роду на позначення посад, діяльності, зайнятості, статусу жінок). Поряд із жінками-начальниками і заступниками, читаємо про «хореографа Анни Недашківської, фахівця по зв’язках з громадськістю облгазу Анастасію Кліщенко» («Лесин край»), «заслуженого журналіст України Валентину Забродську; члена комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлію Гришину; наукового співробітника Житомирського обласного краєзнавчого музею Валентину Журавську» («Прапор») тощо.

Трапляються недоречності, коли зображення на фото суперечить тексту інформації через ігнорування фемінітивів – як у газеті «Малинські новини» в публікації «Гран-прі у «Бі-джиз», де група дівчаток-переможниць конкурсу чомусь названа «танцюристами», а не «танцюристками».

MN

«Стереотипи і сексизм

За період моніторингу в районних газетах матеріалів з сексистським контентом не виявлено, однак стереотипні образи жінок та чоловіків іноді присутні.

Наприклад, в публікації «Хто переміг у змаганнях з настільного тенісу» («Лесин край»№7, с.12) читаємо: «На п’єдесталі пошани серед представниць прекрасної статі найвище стояла наша гостя Юля Хілінська з Довбиша». У цьому ж номері газети – «Володимир не втручався у кухонні справи, а Ольга – в господарські» («Шлях до серця через пошту» №7, с.7). В газеті «Малинські новини» – «говорила одна з жіночок»(«Не робіть людей дурнями».с.3.(13.02.20). Чомусь ніколи не траплялося читати про «чоловічків».

 

Згідно результатів моніторингу, найбільш гендерночутливим друкованим виданням є газета «Вісті» (47,7%), трохи нижчий показник – у «Древлянського краю» (47%) і «Малинських новин» (46%).

Друковані ЗМІ_загальні дані

 

Інтернет-видання

Тематика

Загальна кількість експерток у новинах місцевих сайтів – 40%. Тематичні показники розподілились так: найбільше – в публікаціях про освіту/науку та розваги /дозвілля (по 63%), по 50% – у темі культури та війни/армії. На відміну від друкованих ЗМІ у 20% випадків жінки представлені як експертки в інформаційних повідомленнях на теми політики та місцевого самоврядування.

Гендерний баланс_інтернет-медіа

Поза увагою інтернет-медіа залишили експертну думку жінок в темах спорту, економіки, екології, армії. В розділах соціальної політики, волонтерства, екології дані відсутні, бо за період моніторингу матеріалів на цю тематику не зафіксовано

Усього героїнь в новинах – 50%. Найбільше їх у новинах на теми соціальної політики (100%), культури (72%) та освіти (67%), що є дисбалансом відносно героїв. Політикинь та посадовиць налічили 26%, по 47%  героїнь в публікаціях на теми дозвілля та новинах про кримінал та ДТП, 35% –  у новинах на спортивну тематику. Зовсім не було героїнь в новинах на медичну, економічну та військову тематику.

Найбільше експерток зафіксовано в новинах сайту «Бердичівський погляд» – 52%, трохи менше – у «Твій Романів» (40%). Найменше (8%) – у стрічці новин новоград-волинського сайту 4141.com.ua

Гендерна чутливість_інтернет-медіа

Фемінітиви

На локальних новинних сайтах фемінітиви вживають досить рідко. Загальний показник в цій категорії становить 22%.

Тенденція до вживання маскулінітивів на позначення професій та посад, які обіймають жінки, виду їх діяльності тут досить стійка. Наприклад, сайт «Бердичівський погляд», який має один з найвищих показників по кількості експерток та героїнь, у новинах використовує лише 18% фемінітивів.

Маскулінітиви присутні навіть там, де стилістично «проситься» фемінітив. Наприклад: «лаборант Катерина Польова», «вчитель початкових класів,Топольська Тетяна Іванівна».

На сайт Новограда-Волинського 4141.com.ua, який використав лише 14% фемінітивів у новинах, поряд із «очоловіченими» посадовицями різних рангів, знаходимо ще й такий маскулінітив – «майстер по видаленню небажаного волосся Тетяна Юрченко».

Серед найбільш вживаних фемінітивів – «журналістка», «поетеса», «спортсменка», «вчителька».

В новинах сайту «Коростень. today» за період моніторингу не зафіксовано жодного фемінітиву.

Найвищий рівень гендерної чутливості продемонстрував сайт «Бердичівський погляд» – 46%, найнижчий показник – у новоград-волинського 4141.com.ua – 13%.

Інтернет-медіа_загальні дані

Стереотипи та сексизм

Якщо сексизму в публікаціях районних новинних сайтів за період моніторингу не зафіксовано, то стереотипні вислови застосовувалися.

Наприклад, в матеріалі про святкування Дня св. Валентина в місцевому медичному коледжі, авторка вдалася до таких висловів, як «чарівні студентки» та «хлопці, як істинні джентельмени, поступилися б пальмою першості представницям прекрасної статі» (Бердичівський погляд).

 «Сьогодні він знову разом з своїми хлопцями в строю, він знову виконує свою чоловічу роботу» – пише «04141.com.ua – Сайт Новограда-Волинського».

«Як видалити небажане волосся?: Поради від майстра Тетяни Юрченко з Новограда-Волинського» – публікація наче нейтральна і містить поради, проте проілюстрована еротичним зображенням жіночих ніг.

Тим більше, що авторка у врізці  до матеріалу підкреслює: «Тим паче що скоро наступає тепла пора року, жінки одягнуть відкритий одяг, який частково відкриє частини їх тіла. І потрібно бути до цього готовими щоб почувати себе впевнено та мати бездоганний зовнішній вигляд».

Загалом можна зробити висновок, що у локальних медіа при відносній гендерній збалансованості по загальних показниках експерток/героїнь, є проблеми із вживанням фемінітивів, особливо на позначення посад жінок в органах місцевого самоврядування та місцевих фахівчинь. Також стереотипізація образів жінки та чоловіка ще є звичним явищем у районних друкованих виданнях.

Характерним є те, що публікації на гендерну тематику в локальних медіа зовсім відсутні. Хоча приводи для них є. Наприклад, сайт  Коростень.Тoday розмістив інформацію з фото про турнір з боксу серед дітей «Переможні медалі коростенських боксерів» . Серед переможців –єдина дівчинка. Чим не привід для цікавого матеріалу?

Відповідно до результатів моніторингу Індекс гендерної чутливості гіперлокальних житомирських медіа у лютому склав 39% (найнижчий у херсонських медіа – 27%, найвищий у харківських – 51%). Водночас варто наголосити, що житомирські видання є лідерами серед медіа 24 областей України за кількістю експерток (45%) і перебувають на другій позиції за кількістю героїнь матеріалів (42%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

Ірина Новожилова,

експертка з моніторингу

Житомирський прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.