Житомирські гіперлокальні медіа – на другому місці за рівнем гендерної чутливості

c59822f5e62f4ce91a60de22cefc5a69ecc7fadb

Такими є дані квітневого моніторингу 5 реформованих друкованих ЗМІ Житомирщини: «Вісті» (Пулинський район), «Древлянський край» (Коростенський район), «Лесин край» (Новоград-Волинський район), «Малинські новини»(Малинський район), «Прапор» (Хорошівський район) та 5 гіперлокальних онлайн-видань: «Бердичівський погляд» (http://berdpo.info), «Інфо.Малин» (https://infomalin.biz), «04141.com.ua» (https://www.04141.com.ua), «Коростень.today» (https://korosten.today), «Твій Романів» (http://tvijromaniv.in.ua).

В друкованих ЗМІ проаналізовано 73  публікації, у новинних сайтах – 129 матеріалів.

Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, сексизму, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок. А також кількісного і гендерного показника у висвітленні теми пандемії COVID-19.

COVID-19

За період моніторингу 35% публікацій у гіперлокальних медіа Житомирщини стосувалися пандемії COVID-19: 36% – у друкованих виданнях і 36% – в онлайн-ресурсах. Найбільше публікацій торкались проблем медицини: 62% в інтернет-медіа і 38% в друкованих. Це – поточні офіційні повідомлення про кількість хворих в районах та області та коментарі медиків і представників місцевої влади щодо ситуації на місцях.

Загалом у матеріалах друкованих ЗМІ спостерігався гендерний дисбаланс: ситуацію коментували лише 17% жінок. Однак жінки були дещо частіше героїнями публікацій. В онлайн-виданнях  чоловіки були експертами у 68% випадків. Герої та героїні таких повідомлень – переважно ті, хто захворіли.

covid-2019

Гендерна чутливість друкованих ЗМІ

Найбільше жінок у газетних матеріалах – на теми освіти, соціальної політики, волонтерства та екології. Чоловіків видання чомусь ігнорують. Рідше до експертної думки жінок зверталися в публікаціях про політику, медицину та дозвілля. Натомість у медичній і розважальній темах – найвищий відсоток героїнь. Загальний показник за період моніторингу становить – 35% експерток та 49% героїнь.

Гендерний баланс_друковані ЗМІ (3)

Особливістю моніторингового періоду стала велика кількість привітань з великодніми святами, що значно скоротило обсяг суспільно-важливого контенту.

Найбільше експертної думки жінок – у публікаціях газет «Вісті» (Пулини) і «Малинські новини» – по 33%, трохи менше – у газети «Лесин край» (Новоград-Волинський) – 29%. Здебільшого тут надавали слово представницям місцевої влади та сфери охорони здоров’я. У 100% випадків вживає фемінітиви редакція газети «Вісті», у 75% – «Малинські новини».

Гендерна чутливість_друковані ЗМІ (5)

Найхарактернішими мускулінітивами (тобто назвами посад, професій, діяльності тощо жінок у чоловічому роді) в квітневому моніторинзі є назви посад: «заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук,Тетяна ДІДКІВСЬКА, заступник начальника УПСЗН Коростенської РДА» («Древлянський край»).

Однак автор/к/и публікацій не звертають уваги на можливість використання фемінітивів і щодо жінок у їх типових професіях. Наприклад , не фельдшерка, а «фельдшер екстреної медичної допомоги Людмила Туровець» («Малинські новини»), не лікарка, а «лікарОлена Кузьменко»( «Лесин край»). Ці фемінітиви є досить усталеними формами в українській мові і тому їх НЕвживання є дивним. А от мускулінітив «майстер спорту України з легкої атлетики Олена Шевченко»(«Лесин край») теж можливо було б замінити фемінітивом  – «майстерка спорту», який теж почали використовувати українські медіа.

Загалом порівняно з лютневими показниками кількість фемінітивів у публікаціях місцевих газет у квітні підвищився з 41% до 59%.

Відповідно до моніторингових даних найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні стала пулинська газета «Вісті» (56 %). На другій сходинці – «Лесин край» (48%).

Друковані ЗМІ_загальні дані04

Стереотипних і сексистських висловів, ілюстрацій в друкованих ЗМІ за період моніторингу не виявлено.

Гендерна чутливість інтернет-видань

Загальна кількість експерток в новинах локальних інтернет-видань – 37%, що трохи менше за лютневий моніторинговий період (40%).

Гендерний баланс_інтернет-медіа (1)

Експертна оцінка жінок найчастіше спостерігалась в темі волонтерства та благодійності (83%), культури (75%) та освіти (60%). Чоловіки як експерти домінували в новинах з питань охорони здоров’я (71%), питаннях прийняття рішень (82%). Зовсім відсутні експертки в темах екології та розваг. За період моніторингу з інформаційних стрічок сайтів «випали» теми війни та спорту.

Загальна кількість героїнь в новинах інтернет-видань традиційно переважає експерток – 56% (у лютому – 50%). Домінують вони в темах благодійності (81%), освіти (73%), медицини (66%) і соцполітики (67%).

У всіх аналізованих медіа простежується гендерний дисбаланс. Зокрема, «Бердичівський погляд» більше уваги приділив жінкам, аніж чоловікам. На сайті «Твій Романів» порівну експерток і експертів, однак більше героїнь публікацій.  У новинах «Коростень.today» жінки є лише героїнями новин (і це повідомлення про тих, хто заразилися корона вірусом).

Гендерна чутливість_інтернет-медіа (1)

Аналізовані інтернет-видання перважно не надають особливого значення вживанню фемінітивів, хоча загальний показник (41%) в порівнянні з минулим періодом (22%) піднявся. Відносно високий показник у сайту «Бердичівський погляд» (46%) зумовлений передруками. Наприклад, «Бердичівляни – середпереможців Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2019». Тут ми бачимо маловживані на цих новинних сайтах фемінітиви –майстриня, членкиня, історикиня в офіційному переліку членівжурі. Однак у власних публікаціях журналіст/к/и використовують мускулінітиви – ековолонтер Ксенія, культорганізатор Катерина, начальник Світлана.

В новинах сайту «Інфо.Малин» 36% фемінітивів. Тут, очевидно, теж не надають їм принципового значення. В стрічці новин зустрічаємо – і начальниця КНП «Малинська міська лікарня» Анна Копилова, і начальник управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Ірина Дембіцька.

В новинах сайту «04141com.ua» та «Коростень today» фемінітивів не було через значну кількість офіційних, знеособлених повідомлень.

Найвищі показники з гендерної чутливості за період моніторингу серед інтернет-видань – у сайтів «Бердичівський погляд» (56,7%) та «Твій Романів» (52%).

Інтернет-медіа_загальні дані (1)

Стереотипи та сексизм

Як і в локальних друкованих ЗМІ, так і в інтернет-виданнях стереотипних виразів та ілюстрацій за період моніторингу не виявлено, так як і публікацій на гендерну тематику.

Висновки

Місцеві медіа все ще не приділяють достатньої уваги гендернозбалансованій подачі інформації. Особливо це позначилося на висвітленні теми з пандемією COVID-19. Експертів у таких публікаціях було майже вдвічі більше, ніж експерток у новинах сайтів і майже не було у газетних матеріалах. Хоч загальна кількість експерток в темі медицина/охорона здоров’я у друкованих ЗМІ становить 38%.

За період моніторингу покращились показники вживання фемінітивів. Позитивним є те, що деякі газети (пулинська «Вісті») надають цьому особливого значення. Інтернет-видання продовжують спонтанно вживати то фемінітиви, то мускулінітиви .

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних житомирських медіа у квітні склав 46% (у лютому – 39%). Водночас варто наголосити, що житомирські видання є лідерами серед медіа 24 областей України за кількістю героїнь публікаці (52%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.

 

 

Ірина Новожилова,

експертка з моніторингу

Житомирськийпрес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.