Житомирські ЗМІ демонструють гендерний дисбаланс

nazva_5

Мета гендерного моніторингу полягала в тому, щоб виявити, наскільки регіональні медіа дотримуються гендерного балансу в журналістських матеріалах, чи вживають стереотипний та сексистський контент і чи використовують фемінітиви на позначення посади / виду діяльності жінок

Моніторингом було охоплено 5 друкованих і 5 інтернет-видань Житомирщини, а саме: газети – «Житомирщина», «Эхо», «20 хвилин» «Місто», «Субота», сайти – «Житомир.info», «Житомир.today», «Вголос.zt», «Журнал Житомира», «1 zt.ua». За період проведення дослідження (серпень 2017 р.) у друкованих ЗМІ проаналізовано 871 публікацію, в інтернет-виданнях – 2210 публікацій.

.

Тематичний аналіз публікацій у друкованих ЗМІ Житомирщини показав, що думку жінок питають у 27% усіх коментарів, а героїнями вони є у 32%. Паритет експертності жінок і чоловіків простежується в матеріалах про розваги/відпочинок і освіту. Найбільший гендерний розрив – жінок-експерток найменше у публікаціях про війну (10%), політику (14%), економіку і спорт (по 17%), експертів-чоловіків найменше у волонтерській тематиці (33%).

друковані (1)

Тенденція і у виборі героїв/героїнь газетних матеріалів ще гірша: в усіх тематиках пріоритет належить чоловікам. Кількість згадувань чоловіків у політиці й освіті – по 79%, медицини – 75%, спорту – 72%, економіки – 67%.  Жодної жінки – героїні публікацій у темі волонтерства.

Майже однаковий загальний рівень дисбалансу в представленні експертної думки показали газети. Зокрема, в газетах «20 хвилин» і «Місто» експерток по 23%, в «Житомирщині» – 26%, у тижневиках «Субота» і «Ехо» – по 32%.

Така ж тенденція спостерігається і з загальною кількістю героїв/героїнь. Найменший розрив між чоловіками і жінками в газетах «20 хвилин» і «Субота» (по 38% експерток), у виданнях «Ехо», «Житомирщина» та «Місто» – по 30%.

НАЗВА ДРУКОВАНОГО ЗМІ Всього

експерток

 

Всього героїнь

 

Загальний індекс

Житомирщина 26% 30% 28%
20 хвилин 23% 38% 31%
Эхо 32% 30% 31%
Місто 23% 30% 27%
Субота 32% 38% 35%

 

Найбільш гендерно збалансованими є матеріали газети «Субота» (35%), на другому місці – публікації видань «20 хвилин» та «Эхо» (по 31%).

У серпні майже не змінились показники гендерного балансу і в інтернет-медіа Житомирщини. Жінок експерток і героїнь у 3 рази менше, ніж експертів і героїв чоловіків.

Щодо тематичного представлення експертної думки паритет у інтернет-виданнях витримано лише в темі розваг і майже досягнуто в темі культури. Найбільший дисбаланс експертів і експерток – у публікаціях на тему економіки, політики і спорту.

інтернет (1)

Героїні стрічок новин інтернет-медіа найменше представлені в матеріалах на медичну тематику (8%). Мало жінок у публікаціях про війну (13%), спорт (16%) і економіку (17%). Чоловіки найменше, однак лише на 10%, представлені у волонтерській тематиці (40%) Гендерна збалансованість журналістських матеріалів інтернет-медіа у серпні така:

НАЗВА ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ Всього

експерток

 

Всього героїнь

 

Загальний індекс

Житомир.info 25% 27% 26%
Житомир.today 33% 22% 28%
Журнал Житомира 20% 23% 22%
Вголос.zt 27% 31% 29%
1.zt.ua 18% 27% 23%

 

За моніторинговий період у серпні в друкованих ЗМІ виявлено усього кілька стереотипних образів жінок у матеріалах та ілюстраціях до них. Усі – в газеті «Житомирщина». Зокрема, такою є публікація «Берегиня чи лідер?» та «Робота господині не завершується ніколи» (№57, с.7), в якій до того ж і сексистська ілюстрація.

стор.70007

У матеріалі про поліцейську (№59 с.7) йдеться, що «майор поліції Алла Ващенко-розумна, комунікабельна й чарівна»

 

 В інтернет-виданнях за моніторинговий період стереотипних образів теж лише три. Зокрема, в «Житомир.інфо»: «Нагадаємо, Іван Сльота відійшов у вічність в липні 2014 року на 77-у році життя. Через рік після його смерті Валентина Бартош розповіла Житомир.info про свою біографію та біографію своєї половини» – (http://www.zhitomir.info/news_168128.html). На сайтах «1.zt.ua» та «Житомир.today» читаємо: «Сподіваюся, що тендітна жінка за кермом району зможе показати майстер-клас із управління ще багатьом колегам-чоловікам» (http://zhitomir.today/news/government/postavleni_zavdannya_ta_ochikuvani_rezultati_igor_gundich_predstaviv_novogo_golovu_andrushivskoyi_admi-id21065.html)

Сексистські  образи жінок у друкованих ЗМІ зустрічалися переважно у рекламі. Проте, тижневик «Эхо» вирішив розміщувати оголених жінок і підписувати їх рядками віршів відомих поетів:

№32, 1 ст.                                                                             фото №33, 1с.

 

ехо2 001

 

 

 

 

 

 

 В інтернет-виданнях ілюстацій з ознаками сексизму не виявлено, проте трапляються текстові «перли». Зокрема, «Журнал Житомира» пише: «В состав команд входили п’ять сильнейших и выносливых десантников, четыре человека и одна женщина» (http://zhzh.info/news/2017-08-01-33113)

Фемінітиви

Загальний показник вживання фемінітивів у газетних публікаціях складає 16%.  Тенденеція до переважного означення посад, які обіймають жінки, в чоловічому роді зберігається у всіх без винятку газетах. Хоча в одній і тій же газеті можна зустріти і вживання чоловічого й жіночого роду до професії чи посади героїні публікації. Наприклад, в газеті «Житомирщина» читаємо: «лауреатка премії ім. Лесі Українки Лариса Бойко» (№60, с.7) і «лауреата обласних конкурсів Тамари Цаплюк» (№61, с.7).  Здебільшого керівні посади, які обіймають жінки, називаються в чоловічому роді – «Колектив департаменту фінансів обласної державної адміністрації щиро вітає свого керівника, наставника, керманича ЄМЧЕНКО Ганну Григорівну» (Житомирщина, №56, с.7). Натомість не керівні посади чи захоплення можуть називати і в жіночому роді: «виконані працівницями цієї установи Галиною Ясінською, Оленою Туз, Світланою Мовчан» (Житомирщина, №61, с.7), чи «Також учасники свята милувались витворами народної майстрині Тамари Кароліної (№61 с.7)

Іноді газети вживають фемінітиви у зневажливому чи іронічному  контексті: «Волинець Євгенія – місцева олігарка..» («20 хвилин», №29, с.4). В одній  і тій же публікації вживають назви у різних родах: «новою головою районної ради обрали Софію Томашевську» і тут же – «аби не впустити нового голову Софію Томашевську («Субота, №33, с.3).

Загалом лише 7 фемінітивів виявлено в публікаціях газети «Житомирщина», 3 – в газеті «20 хвилин»,2 – в газеті «Субота», 1 – в газеті «Ехо» і жодного – в газеті «Місто».

Інтернет-видання теж тяжіють до нехтування фемінітивами – за період моніторингу їх виявлено усього 13 %. Причому, деякі сайти, вживаючи фемінітиви, вдаються до створення неологізмів, як-от «Вголос.zt»: «Як Волинець Євгенія Дорофіївна місцева «олігарха» Житомира виховує рукоприкладством дітей у п’яному стані» (доречніше було б – «олігархиня»)

Як і в газетах, на сайтах очевидно не звертають уваги на доречність вживання фемінітивів, бо часто застосовують статеву ознаку посади по-різному. Наприклад, у «Житомир. інфо»: «речник УПП Житомира Світлана Зіляк» і «розповіла речниця ГУНП у Житомирській області Алла Ващенко».

Таким чином, переважна більшість назв посад / виду діяльності жінок в стрічках новин зустрічається в чоловічому роді. За період моніторингу виявлено таку кількість фемінітивів у матеріалах сайтів: «Вголос.zt» – 7, «Житомир.інфо» – 6 , «Житомир.today» – 4, «1.zt.ua» – 1 , «Журнал Житомира» – 0.

І в лютому, і в серпні, а отже – і загальний Індекс гендерної чутливості житомирських медіа складає 25%, що свідчить про відсутність позитивної динаміки.

 

Ірина Новожилова

Житомирський прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).